Всесвітній день вишиванки

Leave a Comment


Всесвітній день вишиванки міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу

Дата проведення щороку в третій четвер травня (будній день). 

Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. 

Ідею акції "Всесвітній день вишиванки" у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.


Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.


Вишивки були відомі ще в II ст. до н. е.

Стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-ужиткового мистецтва:

- скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н. е.)


- срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н. е.)


- чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н. е.) та ін.).


На знаменитій куль-обській вазі можна розрізнити сітчасті візерунки: ромби, кола, хрести. 


- металеві фігурки так званих «танцюристів» із мартинівського скарбу на Черкащині (ІV ст. н. е.) мають на пазусі сорочок широку манішку з сітчастим орнаментом, яка сягає від коміра до пояса. 


- подібну "манішку" виявлено на бронзовій статуетці з-під Хорола на Полтавщині (ІV–VІІ ст. н. е.)


Оздоблювався вишивкою також і одяг сарматів, які тривалий час мешкали на території сучасної України (курган Соколова Могила, І ст. до н. е.; курган Сватова Лучка, І ст. до н. е.)

 Із відходом з посади Микити Хрущова збігся і занепад популярності носіння вишитих сорочок, що тривав аж до доби відродження Незалежності.


 У період Радянського застою вишиванка стала рішуче десидентським та патріотично-українським одягом або ж просто елементом національного русько-вкраїнського сценічного вбрання.


Окремим явищем повстали вишиванкові ходи наприкінці 2000-х, коли, не прив'язуючись до існуючих свят, однієї вишиванки стало достатньо як причини організації масової зустрічі.


Одним з найоригінальніших видів вишиванок вважають Борщевський. Така сорочка рясно розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщівка, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.


Першим модником, який поєднав вишиванку з буденним одягом став Іван Франко, який носив її під піджак і з сучасним нарядом. Саме в такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.